Представник УМФ виступив на Парламентських слуханнях

2 листопада 2016 року делегація Всеукраїнської спілки молодіжних та дитячих громадських організацій «Український молодіжний форум» взяла участь у Парламентських слухання на тему: «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді», виступ Олександра Щерби, першого заступника голови Українського молодіжного форуму опубліковано у збірнику матеріалів Парламентських слухань.

Зокрема, ЩЕРБА О.С., зробив акцент на стратегічних питаннях заданої теми.

«Стратегічне питання, яке потребує відповіді на рівні державної політики: на що саме спрямована молодіжна політика України? Це не може бути лише соціальний захист, ми маємо зрозуміти, яку молоду людину виховуємо, які завдання вирішуємо, і навколо цього будувати стратегію роботи з молоддю. На жаль, молодіжна політика досі не має зрозумілого вектору роботи. Стратегія, затвер­джена за підписом Януковича, не була належним чином опрацьована, молодь обмежено брала участь у розробленні документа. З огляду на виклики, що постали перед Україною останнім часом, ми маємо серйозно доопрацювати стратегічне бачення молодіжної політики і внести відповідні зміни до Стратегії розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року. Нам потрібні зміни!

Олександр Щерба звернув увагу на конкретні проблеми молодіжного руху, що потребують негайного законодавчого вирішення:

1. Частиною другою статті 13 Закону України «Про громадські об’єднан­ня» визначено, що відокремлені підрозділи громадського об’єднання не є юри­дичними особами, крім випадків, передбачених цим законом. Зокрема, структур­ні підрозділи всеукраїнських молодіжних громадських організацій відповідно до  законодавства не мають підстав набувати статус юридичної особи, що не лише ускладнює діяльність осередків та функціонування таких організацій, а й обмежує їхню роботу. Основна проблема полягає в тому, що відокремлені підрозділи, не маючи статусу юридичної особи, не можуть брати участь у кон­курсах проектів, які проводить Міністерство молоді та спорту України. Це значно обмежує можливості діяльності всеукраїнських молодіжних громадських організацій, починаючи з 2017 року, неможливо реалізувати національні проек­ти, що потребують підтримки на місцевому рівні.

2. Потрібно змінити ганебну практику підтримки молодіжних проектів за залишковим принципом. На всі молодіжні проекти, що мають всеукраїнський статус, виділяють менше 10 мільйонів гривень через конкурс проектів Мінмолодьспорту. Про який розвиток молодіжної політики може йтися за такої підтримки? Лише на регіональні етапи та фінал Студреспубліки потрібно де­кілька мільйонів, що становить 20 % бюджету конкурсу! Не можна сподіватися на підтримку громадських ініціатив міжнародними фондами, адже за таких умов ми стаємо заручниками політики міжнародних донорів, і говорити про націо­нальну стратегію розвитку молодіжного руху не доводиться.

Нарешті треба визначитися, чи потрібне майбутнє Україні, чи ми вже змирилися з фактом наростаючої еміграції з Батьківщини.

3. Окрему увагу необхідно приділити підтримці всеукраїнських молодіж­них громадських організацій. Потужний інструмент зшивання країни у такі складні часи не лише ігнорується, а й ставиться в неконкурентні умови. Навіщо піклуватися про розбудову національної структури молодіжних громадських організацій, про роботу, яка об’єднує Україну, коли будь-яка молодіжна органі­зація може виграти конкурс проектів Мінмолодьспорту і реалізувати національ­ний проект? За таких умов, в українських реаліях молодіжної політики, ВМГО є непотрібною структурою. Чи це нормально? Ми переконані, що ні! Ми маємо запровадити окремі заходи щодо підтримки ВМГО, у тому числі фінансові. Тільки молодь, що знаходиться в постійній робочій комунікації від Донеччини до Львівщини, від Чернігівщини до Криму, здатна зміцнити єдність України і дійсно будувати майбутнє.

4. І нарешті, варто приділити гідну увагу найбільшій молодіжній програмі України – «Студентській республіці». Досить зберігати абсурдну практику, коли найкращий молодіжний проект України, що проводиться вже 18 років силами молоді, щороку просто виживає, шукаючи мінімальні ресурси, щоб все відбу­лося на достойному рівні. Проекти, що об’єднують всю молодь України, пра­цюють над розвитком нашої держави, мають фінансуватися безпосередньо з державного бюджету. І такий проект – «Студентська республіка»!