Суперечки, скандали і сльози: як у Києві не можуть домовитися щодо поховань військових і тиснуть на родичів загиблих Героїв (фото, відео)

У Києві на Лісовому кладовищі вже невдовзі розпочнеться будівництво Меморіалу на Алеї полеглих захисників і захисниць, а звести його планують орієнтовно до кінця літа цього року. Проєкт і його локація перебувають на фінальній стадії підготовки та погодження. Про це йшла мова у п’ятницю, 10 травня, під час виїзної комісії КМДА до місця майбутнього пам’ятного комплексу й зустрічі з родинами героїв, повідомляє “Телеграф“.

Як запевнив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, після обговорення спільно з родичами захисників/захисниць вирішили зупинитися на тому варіанті Меморіалу, який підтримає більшість родин — не менше 75% голосів.

Водночас інше гостре і делікатне питання — розміри надмогильних споруд на деяких похованнях військовослужбовців — знову розсварило сім’ї героїв і управлінців. Втім, як запевняють чиновники і представники Ритуальної служби, наразі вже про перепоховання полеглих і демонтаж “неформатних” пам’ятників мова не ведеться. Родичам деяких поховань пропонують “реконструкцію” надмогильних плит, або вирішення спорів у судах.

Як ми писали раніше, погранична ситуація виникла після того, як Київрада влітку 2023 року оновила деякі правила захоронення військових. В результаті на сьогодні вимоги до розмірів могил зменшили з 2,2 метра на 1,8 м до 1,8 метра на 90 см, запропонувавши уніфіковані формати для почесних поховань і стандартні хрести. Меморіали тих героїв, яких хоронили до цієї “могильної реформи” (загалом на Лісовому попри закритий статус некрополя ховали військових ще з початку АТО), вже мають підпадати під “переформатування”.

З цим не погоджуються родини тих захисників і захисниць, чиї меморіали підпадають під ці нові правила. Попередні спроби порозумітися ні до чого не приводили і теж супроводжувалися гарячими емоційними спорами, нервами, слізьми та болем. І так по колу — з осені 2022 року.

Зазначимо, суть конфлікту полягає у наступному: деяких військових ховали ще до цього суперечливого рішення Київради. Ці монументи родичі встановлювали, виходячи зі своїх фінансових можливостей, але в межах діючих на той час нормативів. Деякі поховання по сусідству з’являлися потім. Всі надгробки відрізняються один від одного. Хтось ще встановив лавочки для сидіння біля меморіалів, десь поряд з могилами встановлені флагштоки тощо.

В результаті по низці причин не всюди є підходи до почесних поховань. Відтак частина родин героїв очевидно підтримує уніфікацію надмогильних споруд. Поки знайти порозуміння між собою, дійти якогось компромісу та примиритися завершуються новими словесними перепалками та емоціями зі слізьми.

Відомий адвокат Дмитро Калько розказав “Телеграфу”, що у цій непростій чутливій ситуації міські чиновники зловживають владою.

— У мене єдине головне питання: чому цю тему, досить специфічну і доволі чутливу, особисто педалює міський голова? Дуже швидко та наполегливо, зустрічаючись з людьми і т.д., я не чув від жодної особи, з якою спілкувався по цій темі, щоб хтось реально скаржився (на розміри могил і т.д. — Авт.). Для прикладу спробуйте напишіть якусь скаргу щодо будь-якого питання. Та всім буде плювати на неї.

У чому проблематика? Те, що я почув, начебто скаржиться хтось, що через ці конкретні могили щось порушується. Причому не порушувалося на момент встановлення, але після цього почали щось порушувати (після прийняття рішення Київрадою). Начебто ці монументи загороджують чи вид, чи видимість сусідніх могил. І що?! Чиє право порушено? Якщо люди вважають, що їх право порушено, вони судяться… У мене виникає питання: або там дуже впливова особа (чи похований рідний впливової особи), і скажімо, тінь падає на сусідню територію, або щось таке відбувається з цим кейсом, якийсь нонсенс, — сказав правозахисник.

За оцінкою, Дмитра Калька, у столиці сьогодні є більш глобальні господарські проблеми, на які міська влада нібито звертає менше уваги: “У нас, вибачте, два колектори — все, на виході ногами вперед. Скоро, вибачаюсь, г*вно потече по Києву і Дніпру. Є проблеми з метро, повний колапс всюди, а Кличко, як я дивлюсь, займається виключно цією проблематикою”.

— Жоден нормативно-правовий акт не має зворотної дії, якщо він погіршує становище (окрім, як тільки поліпшує становище та скасовує відповідальність). Якщо людина каже, що якесь рішення погіршує її становище, значить він не має зворотної дії. Але ці обрані різні професії (що вже керують у місті 10 років), з моєї практики роблять все одно те, що хочуть. Насправді, там же невелика кількість могил, які, як вони кажуть, хочуть “реконструювати”. До речі, реконструкція — різновид будівництва. Пам’ятники — не є об’єктами нерухомого майна, вони не реєструються (не підлягають реєстрації). Місцева влада — регулятор. Якщо якась людина має бодай один документ щодо погодження на встановлення цих споруд, вони виграють будь-який суд, — додає адвокат.

Петро Пантелеєв від коментарів журналістам утримався.

Як відомо, наприкінці квітня у Києві на Лісовому кладовищі попрощалися з українським військовослужбовцем, бойовим медиком стрілецького батальйону та колишнім журналістом “Телеграфу” Андрієм Топчієм. Захисник загинув під Роботиним у Запорізькій області 20 квітня.

Під МОЗ кількасот активістів вимагали покарати винних у нестачі кисню в лікарнях та розкрити статистику ускладнень від вакцинації

Під Міністерством охорони здоров’я активісти з усіх регіонів прийняли участь в акції «За відповідальну вакцинацію та прозору антиковідну політику», мета якої – привернути увагу суспільства до проблем навколо вакцинації та лікування хворих на коронавірус, які замовчує МОЗ.

Учасники акції з усієї країни скандували гасла та відмітилися креативними плакатами із закликами до рішучих дій.  

Як розказав ЗМІ один з організаторів мітингу, громадський діяч Ігор Криворучко, мета акції - перш за все змусити владу і керівництво МОЗ виправити помилки та розпочати відповідальну, прозору і чітку політику по найбільш гострих питаннях навколо епідемії коронавірусу.

«Темпи та якість вакцинації в Україні дуже відстають від європейських стандартів. Люди, здебільшого, недовіряють владі, і намагаються всіляко уникати вакцинування. Багато звертаються до шахраїв. А винне в цьому керівництво МОЗ, яке витрачає купу зусиль на рекламу і заклики, але абсолютно ігнорує роз’яснювальну роботу по тих питаннях, які найбільше турбують населення, а саме про можливі ускладнення, індивідуальні протипоказання, тощо», - розказав Ігор Криворучко.

На його думку, якщо коронавірусні вакцини та ліки проходять випробування по спрощеній процедурі, відповідно, інформація про хід досліджень та можливі побічні ефекти мають бути у відкритому доступі.

«В Україні вже є зафіксований випадок захворювання на коронавірус штамом "Омікрон". Через це існує загроза нової хвилі епідемії. Введення бустерної дози може бути запобіжником для вакцинованої частини населення, але більшість українців отримали одне щеплення або взагалі не отримували. Причина цього - недовіра до вітчизняної системи охорони здоров’я. Багато громадян України мають негативний особистий досвід взаємодії з державним сектором медицини, а тому є вразливими для різноманітних конспірологічних теорій. Сертифікація вакцин та ліків від коронавірусу відбувається по спрощеній процедурі, а перед отриманням щеплення потенційний вакцинований ставить підпис про відмову від претензій. Як наслідок, суспільство вірить в конверсійний слід літаків, що розпилює коронавірус та змову транснаціональних корпорацій з українською владою», - пояснює свою позицію громадський діяч.

Щоб запобігти поширенню таких теорій та ефективно протидіяти новим викликам,  активісти з ГО «Європейська країна» вимагають зробити відкритий реєстр можливих побічних дій для вакцин та препаратів, які проходять процедуру спрощеної реєстрації.

«Вважаю, що буде чесно та відповідально скасувати відмову від претензій до виробника вакцини або надавати державне страхування на випадок можливих ускладнень», - впевнений Ігор Криворучко.

Крім того, у зверненні до МОЗ він запропонував поновити створення української вакцини та ліків від коронавірусу державними науково-дослідними інститутами.

«Звертаюсь до міністра Ляшка з вимогою пояснити, де українські ліки та вакцини, створення яких анонсував Президент Володимир Зеленський? Чому це питання замовчується? Принаймні, можна було вже давно організувати випуск антиковідних препаратів на вітчизняних потужностях, що дало б робочі місця і економію бюджету»,  - впевнений організатор акції.  

Під час мітингу активісти закликали покарати винних у нестачі кисню у ковідних відділеннях лікарень в листопаді цього року, що призвело до ускладнень, і зупинити тиск на головного лікаря Миколаївської обласної інфекційної лікарні Світлану Федорову, яка публічно розповіла про цю проблему.

«Вважаю, що несправедливе звільнення і тиск на головного лікаря миколаївської лікарні  Світлану Федорову – це неприпустима помилка, яка має бути негайно виправлена. Щоб зберегти обличчя, міністр Ляшко має взяти цю відповідальну та мужню лікарку на керівну посаду у МОЗ, де вона, я в цьому впевнений, може принести багато користі», - підсумував свою позицію в інтерв’ю представникам ЗМІ Ігор Криворучко.

Коли їх заарештують, слуги народу звернуться до нас за допомогою, але ми їм вже не допоможемо, - адвокати про диктаторські закони

В ІА «Українські новини» відбувся круглий стіл, на якому адвокати і правозахисники обговорили скандальні законопроекти, що наразі розглядає Верховна Рада. Учасники заходу закликали Президента Зеленського і Верховну Раду не приймати диктаторські закони, які знищують принципи демократії, свободи слова та верховенства права.

Див. відео: 

Як зазначила одна із організаторів заходу, голова Комітету захисту прав людини НААУ Ганна Колесник, спочатку планувалося провести цей круглий стіл в «Укрінформ», але, після дзвінка зверху, у такому праві було відмовлено в останній момент - що вже є явним порушенням свободи слова.

«Таке відбулося вперше за всю історію незалежної України, ніколи не було такої реакції влади на наші заходи», - зауважила Ганна Колесник. На її погляд, така реакція – ніщо інше, як наступ влади на свободу слова і демократію як таку.

«Щодо законопроекту про журналістську діяльність. Як можна вимірювати професійність чи непрофесійність журналістів, коли це буде залежати від контролюючих державних органів!? Професійність журналіста може визначати лише один орган – це український народ, який споживає, чи не споживає інформаційні послуги. 

Більше того, в новому законопроекті зникає норма про безперешкодне відвідування журналістом будь-яких державних установ в рамках власної роботи.

Взагалі тут безліч абсурдних та недопустимих положень, що знищують свободу слова, і які вже вщент розкритикували багато експертів, відомих журналістів та громадських діячів. Виявляється, тепер будь-яка людина, яка має популярний акаунт в соцмережах, несе потенційну загрозу суспільству і державі, і має підпадати під контроль державних органів. Це абсурд! Навпаки, тепер блогери, журналісти, будуть змушені весь час виправдовуватись та доводити свою невинність, якщо комусь не сподобається те, що вони написали. Це унеможливить боротьбу із корупцією як такою, бо викривальні журналістські розслідування - зараз чи не єдине, що ще якось стримує безконтрольність влади та свавілля корумпованих силовиків,  - впевнена голова комітету НААУ».

Далі адвокат звернула увагу на ще один диктаторський Закон 2513, про «ворів у законі», який хочуть проштовхнути у ВР. На її думку, - «він спрямований проти кожного громадянина, бо несе в собі невизначені норми, які влада зможе трактувати як захоче. За цим законом, «злодієм у законі»  можна буде оголосити будь-кого, хто користується якимось авторитетом серед інших громадян. Цей закон дасть можливість посадити кожного, хто буде незручним для влади чи недобросовісних конкурентів, і розв’яже руки рейдерським захопленням майна, як це було в Росії».

Довідка експертів стосовно законопроекту №2513

Основоположним у законопроекті №2513 є визначення: «Злодієм у законі» визнається особа, яка дотримується притаманних злочинному середовищу традицій і правил поведінки, користується авторитетом серед осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення, керує, координує та/або організовує діяльність злочинної спільноти чи її частини або є учасником такої спільноти». Дане визначення є вкрай розмитим, доказ такого статусу можливий, керуючись чутками або, в найкращому випадку, показами свідків, що суттєво спрощує можливість кримінального переслідування осіб, які взагалі не мають до даного статусу бодай якогось відношення. Більшість експертів впевнені, що законопроект про «злодіїв у законі» є додатковим силовим інструментом для тиску на бізнес, волонтерів та активістів.

Що стосується «Закону про розвідку», то на думку Ганни Колесник, невідомо навіщо цей закон взагалі, бо в українському законодавстві вистачає грамотних законів, які регламентують цю сферу і забезпечують діяльність розвідників.

«Навпаки, цей закон позбавляє тих осіб, які ведуть розвідувальну діяльність, будь-якого контролю і будь-якої відповідальності за свої дії! Він надає «розвідникам» виключні права та необмежений доступ до усіх даних та будь-якої особистої і конфіденційної інформації. Це спроба запровадити тотальний диктаторський контроль, який становить загрозу всім – від депутата до підприємця, від адвоката до журналіста чи блогера. З іншої сторони, у громадян прибирається можливість для захисту своїх прав».

Ганна Колесник піддала сумніву необхідність його прийняття, адже в КПК досить чітко прописаний порядок негласних слідчих дій, оперативно-розшукової діяльності. За їх проведенням існує належний судовий контроль. Але новий Закон такого контролю вже не передбачатиме. Прокурор, який здійснюватиме нагляд у справі, не матиме права знати ні хто проводить оперативну діяльність, ні щодо яких осіб, ні якими методами.

«Не існує сумніву, - підкреслила Тетяна Колісник, що такі заходи будуть спрямовані в першу чергу проти правозахисників, адвокатів, журналістів. І це в той момент, коли в державі проводяться масштабні реформи, як то — пенсійна, земельна, трудова, а права людей щодня опиняються під загрозою.

Ми звертаємось до громадськості, до колег, журналістів, звертаємось до влади, до президента, народних депутатів – ми хочемо, щоб нас почули і не допустили прийняття тих законів, які несуть пряму загрозу правам кожної людини, за якими кожного можна буде безконтрольно переслідувати. Ці диктаторські закони – це рух від Європи, від демократії. Позбавлення українців свободи слова і можливості захищати свої права – це найгірше, що може придумати влада. Не можна цього допустити!», - підсумувала модератор круглого столу.

Інший учасник круглого столу, член НААУ, адвокат Роман Гайдай зауважив, що відтоді, як суттєво підвищили судовий збір, у більшості українців, по суті, забрали можливість захищати свої права в суді, бо такі дії стали не по кишені. З іншої сторони, адвокат зауважив, що немає правових підстав, щоб приймати такі закони, бо вони не вирішують якісь причини, якісь вагомі негаразди, які неможливо подолати за допомогою існуючих законів.

Відомий правозахисник, голова «Міжнародної ліги захисту прав громадян України» Едуард Багіров у своєму виступі зробив акцент на те, що приймаючи ці абсурдні закони проти адвокатів, журналістів, проти прав людей, депутати Верховної Ради підставляють самі себе.

«Рано чи пізно, у теперішніх депутатів, які приймають ці протиправні закони, обов’язково з’являться проблеми із законом! Когось з них безпідставно звинуватять у корупції, дезінформації, у дружбі зі «злодіями у законі» - їм знадобляться адвокати, правозахисники, знадобляться журналісти, щоб їх захистити, але ми вже не зможемо їм допомогти. Тобто влада зараз підставляє себе під удар, який відбудеться трохи згодом. Я завжди кажу – ви не будете вічним міністром, вічним депутатом, не зможете користуватись пожиттєво «кришею». Згадайте досвід Юлії Тимошенко, Юрія Луценка - вони були на найвищих посадах, але, коли змінилася влада, потрапили за грати! Те ж саме чекає і на вас, але тепер запроторити кожного за грати, завдяки новим законам, стане набагато легше. То ж, поки ще не пізно, подумайте над тим, що ви робите!» - застерігає Едуард Багіров недосвідчених та безвідповідальних парламентарів.

Він назвав депутатів більшості – помічниками Путіна, які допомагають підкорити громадянське суспільство.

На його думку, законом про медіа і дезінформацію, влада свідомо намагається розділити журналістське суспільство на угодних, хто буде обслуговувати інтереси влади під повним контролем, та інших, хто попаде у категорію непрофесійних журналістів, які будуть позбавлені основних прав, натомість ризикуватимуть підпасти під кримінальну відповідальність за свою роботу та переконання.

Правозахисник також підняв болюче питання, що зараз все частіше державні, правоохоронні органи, взагалі, дозволяють собі не відповідати на адвокатські, журналістські запити - що є грубим порушенням законодавства, і породжує абсолютну безкарність та безвідповідальність влади.

Стосовно законопроекту 2513 про «злодіїв у законі», Едуард Багіров впевнений, що цей закон приймається виключно для того, щоб розправлятися із неугодними людьми. Тисячі адвокатів, правозахисників, журналістів, які за родом своєї діяльності, можуть спілкуватись із так званими «авторитетами» та засудженими різних категорій, підпадають під загрозу стати «друзями», «співучасниками», та автоматично наражаються на кримінальне переслідування, якщо тільки цього захоче влада. Цей закон, начебто для боротьби із кримінальними авторитетами, лобіює МВС і особисто міністр МВС Арсен Аваков із своїм помічником А. Геращенком. Але цей закон був відкинутий владою Порошенка і минулим парламентом, як небезпечний і безпідставний. А зараз його дістали знову!

Ми маємо обговорювати такі питання у публічному просторі, а стосовно цих законів – будемо письмово звертатися до голів фракцій, до кожного депутата, щоб не допустити знищення правових інституцій в державі», - зауважив правозахисник.

Адвокат Юрій Бойченко розпочав свій виступ з того, що охарактеризував запропоновані закони, як неприпустимі в правовій Європейській Державі.

«Якщо казати про законопроект 2513 - як взагалі можна вживати у законодавчому полі сленгове поняття «злодій у законі», ми що, на зоні, та живемо по бандитським поняттям?

Стосовно законів про медіа, про дезінформацію – я хочу звернутися до відомих журналістів Мустафи Найєма, Сергія Лещенка, які зараз у владі. В свій час ви робили гучні антикорупційні викриття, але за новими законами мали б вже сидіти. Чого ви мовчите? За новим законом журналіст мусить розкрити джерело власної інформації, але таке неприпустимо, такого немає в жодній цивілізованій країні. В нас може повністю зникнути свобода слова, що є головною ознакою правової держави! Сподіваюсь, що нас підтримає журналістська спільнота, і, зокрема, Спілка журналістів», - висловив надію адвокат.

В свою чергу, відомий адвокат Віктор Колбанцев побачив у обговорюваних законопроектах спробу знищити демократію в Україні як таку.

«Ці закони не мають відношення до юридичної площини, це – виключно політична воля! Мені дуже боляче, що їх намагаються прийняти «слуги народу», бо я особисто голосував за Володимира Зеленського, думаючи, що він принесе в Україну реформи та позитивні зміни. Але, як виявилося, я дуже помилявся. Закон про «злодіїв у законі» 2513 – це закон Авакова, калька з російського закону, для підкріплення його повноважень. У нас в Україні взагалі практично немає такої категорії, як «злодій у законі», і цей закон загрожує кожному громадянину. Також бачимо величезний тиск на журналістів, намагання взяти ЗМІ під повний контроль. Але ж не можна розкривати джерело інформації, як вимагають нові правила. Це знищить свободу слова. Ми підготуємо звернення до президента і вищих посадовців, з надією, що вони схаменуться і не перейдуть межу, за якою –  безправність людей, диктатура і повна узурпація влади, як це відбувається в Росії. Треба нам усім об`єднатися та йти єдиним фронтом, щоб не допустити такого, бо з нас знову намагаються зробити безправних рабів!» - емоційно вважає адвокат.

Адвокат, член НААУ Оксана Сєрокурова звернула увагу на те, що прийняттям законопроекту 2513 – в Україні лише популяризується поняття «злодій у законі». На її думку, цей закон приймається лише для пригнічення прав людей. - «Це дозволить легко віджимати бізнес, запроторити за грати будь-кого, хто заважатиме владі».

Правозахисник, ГО «Альянс української єдності» Ганна Скрипка звернула увагу присутніх на те, що за родом діяльності і за специфікою роботи, вона та багато колег, часто відвідують СІЗО та виправні колонії, спілкуються з ув’язненими, надають засудженим правову допомогу.

«За новим законом 2513 це дає пряму підставу вважати  усіх нас – адвокатів, правозахисників посібниками, співучасниками, друзями авторитетів, а відтак кожного з нас можна заарештувати за сфабрикованою підозрою. Це неприпустимо, ми закликаємо депутатів відмовитись від прийняття цих законів!» 

Адвокат, член НААУ Тетяна Гнатюк відзначила невтішну ситуацію із захистом прав людей в Україні: «Людям обмежили доступ до суду, вони не можуть захистити свої права. З іншої сторони поліція дуже часто не бажає відкривати справи, вносити їх в єдиний реєстр, якщо там не має особистої зацікавленості для органів, або які не викликали суспільного резонансу. В людей немає віри до правоохоронних органів та судів. І все лише погіршується».

Підсумовуючи виступи учасників круглого столу, можна відмітити наступні тези:

-        Вперше в Україні влада заборонила проведення публічного заходу – круглого столу щодо проектів законів, які розглядаються Верховною Радою.

-        Законопроекти про медіа, дезінформацію, «злодіїв у законі», розвідку – це результат політичної волі для збільшення повноважень та узурпації влади.

-        Згадані законопроекти, по суті, знищують свободу слова, знищують демократію та позбавляють людей права на захист.

-        Ці закони дозволяють легко, швидко і безкарно заарештувати і посадити за грати будь-яку людину.

-        Немає юридичних підстав для прийняття цих законів, бо існуюче законодавство цілком задовольняє всі означені потреби.

-        Ці закони віддаляють Україну від Європи, цивілізованого світу та створюють диктатуру.

-        Немає сумніву, що ці закони неодмінно, через кілька років, або швидше, використає наступна влада для зведення рахунків з «попередниками».

Правозахисники звернулись до Зеленського з проханням зупинити масові катування засуджених та покарати організаторів тортур

В агенції «Укрінформ» відбулася резонансна прес-конференція, під час якої правозахисники, юристи та колишні засуджені оприлюднили низку жахливих фактів про жорстокі катування та масові порушення прав людини в колоніях та СІЗО.

Див. відео з прес-конференції:

Слухаючи неспростовні факти та свідчення захисників та жертв катувань, більшість присутніх журналістів була глибоко вражена тим масштабом знущань та звірячою жорстокістю зі сторони працівників пенітенціарної системи, що наразі процвітає в установах покарання.

Зокрема один з організаторів заходу відомий правозахисник, голова ГО «Альянс Української Єдності» Олег Цвілий розказав про кричущі факти побиття, катування, які відбулися останнім часом у кількох вітчизняних колоніях. Особливу увагу було приділено нещодавнім жахливим подіям у Бердянській ВК №77, Олексіївській ВК №25 та Кропивницькому СІЗО.

За його словами, головна мета цієї прес-конференції – не дати замовчати численні злочини та порушення закону і прав людини у згаданих колоніях, та привернути увагу до проблеми засуджених керівництва Держави і Президента Зеленського особисто.

Громадський діяч повідомив, що про системні зловживання та катування у Бердянській ВК №77 зняли окремий документальний фільм  «Зона-77» (автори – Влад Сидоренко, Сергій Дідковський), який просто вражає висвітленими фактами й жахливими кадрами. 

Див. фільм: 

Правозахисник нагадав жахливі події, що кілька днів тому відбулися у СІЗО Кропивницького, де під виглядом придушення бунту, в беззахисних людей стріляли помповими рушницями, травили газом, забивали до непритомності кийками, в результаті чого серйозно постраждали до сотні ув’язнених. Так само було й в Олексіївській колонії, керівництво якої викрило СБУ на схемах крадіжки продуктів харчування. Засуджені почали скаржитись на жахливі умови, в наслідок чого під виглядом придушення бунту, їм влаштували справжнє пекло. Так, одну людину замотали скотчем і тримали на холодній підлозі тиждень.

«Насправді ж, засуджені просто хотіли привернути увагу до нелюдських умов утримання та систематичних знущань та катувань, що мають місце як в цьому СІЗО, так і в інших установах пенітенціарної системи, яка прогнила наскрізь перетворившись на кузню по знищенню людей та корупційну машину по вибиванню грошей із засуджених», - вважає Олег Цвілий.

«На всіх основних місцях у керівництві пенітенціарної системи залишилися старі кадри, які продовжують порушувати закон та прикривати численні факти тортур та корупційні зловживання у системі. Андрій Нечепельський та Олексій Бондаренко – саме ці керівники стоять за більшістю системних злочинів та прикривають дії своїх підлеглих. У справі тендерів з харчування в колоніях як і раніше виграють ті ж самі компанії, що й раніше. Після приходу нової влади була надія на позитивні зміни, але методи й порядки у системі зараз навіть погіршилися. Проте ми не збираємось мовчати, та будемо лише посилювати нашу боротьбу за права людей і вимагати від вищого керівництва країни прийняття негайних заходів, щоб покарати винних і змінити цю жахливу ситуацію! Окрім того, будемо звертатись (і вже звернулись) у міжнародні інституції, та закликаємо всіх постраждалих до об’єднання!», - наголосив правозахисник.

Адвокат Віктор Колбанцев, який неодноразово відвідував згадувані колонії, та особисто приймав багато скарг від засуджених, зауважив, що такого беззаконня, яке твориться в українських в’язницях, він не бачив ніде.

«Я особисто приїжджав у Бердянську ВК, мене тричі не пускали. Взагалі, те, що відбувається зараз у колоніях – підриває державну владу та державний устрій! Керівництво в’язниць не пускає до засуджених представників державної влади, помічників депутатів, адвокатів, чим грубо порушує закон. Але, як бачимо, для них краще мати проблеми з перешкоджанням доступу контролерів та правозахисників до їхніх закладів, ніж дати їм можливість побачити жахливі наслідки придушення «бунтів» та особисто почути про всі ті внутрішні знущання і катування людей.

Така поведінка керівництва пенітенціарних закладів неприпустима, і ми не дамо їм замовчати та прикрити свої злочини! Ми доб’ємось відновлення численних кримінальних справ, зокрема, по Бердянську й Кропивницькому, доб’ємось, щоб ДБР забрало справу у Київ, та доведемо розслідування до покарання винних. Взагалі, на місці президента Зеленського, або міністра МВС, я особисто втрутився б в цю ситуацію та позривав погони з тих, хто допустив ці жахливі події та покриває зараз злочинців!», - зауважив адвокат.  

"Перетворювали в овочів": ув'язнені розповіли про жахи найстрашнішої колонії України https://www.obozrevatel.com/ukr/crime/uvyazneni-rozpovili-pro-berdyansku-koloniyu-77-novini-ukraini.htm?fbclid=IwAR19lc1cRVHLj5_1uKYJaTUouVdkwxaHeMJq2SFCS-Sn2sGGCeNUMc0nUYk

Під час конференції виступили кілька учасників резонансних подій, які були жертвами знущань, та постраждали від жорстокого поводження зі сторони працівників колоній.

Так, Сергій Ларін, колишній засуджений Олексіївської виправної колонії № 25 розповів про страшні жахіття, які там відбувались.

«Мы не желали бунтовать, мы просто хотели рассказать про ужасные пытки со стороны офицеров колонии. Людей доводили до самоубийства - мы хотели справедливости. Ночью спецназовцы в масках выдернули меня из кровати и потащили в трусах в штаб – там меня и еще многих заставили в наручниках на животе, как гусениц, ползти вверх на 4 этаж… потом держали 9 часов на полу, били, угрожали… Это было ужасно и невыносимо! Я выступаю от имени десятков осужденных, которые сейчас лежат еле живые в тюремной больнице. Такое там творится уже 20 лет, и это надо прекратить!», - рассказал бывший осужденный.

Про головну причину всіх знущань та катувань засуджених, окрім задоволення чисто садистських потреб наглядачів і охоронців, розповів Антон Соломко, колишній в’язень горезвісної Бердянської ВК №77. Так він повідомив, що його було свідомо втягнуто у схеми вибивання грошей із засуджених.

«Это был Коротич Максим Валериевич, первый зам начальника колонии. Он заставлял меня выбивать деньги из осужденных, говорил – или я буду это делать, или меня будут жестоко прессовать. Я не хотел таким заниматься, мне было неприятно в этом участвовать. Мы пытались жаловаться прокурору - но безрезультатно. Из тюрем ничего не выходит наружу, это закрытая система и заключенный там полностью бесправный. Теперь я готов давать показания, чтобы виновные понесли наказание, а пытки и вымогательства прекратились», - розповів Антон.

Наразі йому продовжують надходити погрози від замовників катувань, але він не збирається відступати.

Ще один колишній в’язень, ветеран АТО Артем Панін розказав, як вони з братом та батьком постраждали від того, що військове керівництво переклало на них провину за виконання наказу, під час якого загинула людина. В результаті, вони з братом опинилися за гратами, але в різних колоніях. Брат опинився в Бердянську, де потрапив під жахливі катування й повністю втратив людяність, перетворившись на овоч. «Моему брату Александру, ветерану АТО полностью сломали жизнь, из-за того, что он защищал свою страну, исполняя приказы вышестоящего начальства – его регулярно избивали, жестоко изнасиловали, а потом закололи в психлечебнице сильнодействующими препаратами. Теперь он полностью недееспособен, и подавлен – так, что он даже не узнал меня, своего брата-близнеца», - рассказал про ужасы бердянской колонии участник АТО и обладатель ордена «За мужність».

Капелан Вадим Рижков, який сам був ув’язненим, а зараз несе слово Боже засудженим у колоніях, наголосив на тому, що ситуація з порушенням прав людей у в’язницях досягла свого піку і має бути негайно вирішена. Він сподівається, що завдяки резонансу, на жахіття звернуть увагу керівники держави та проявлять політичну волю, щоб зупинити беззаконня в пенітенціарній системі. - «Такое больше невозможно терпеть, это просто позор для страны, в которой действуют методы концлагеря. Проблему нужно решать комплексно, в диалоге с высшей властью. Я обращаюсь лично к президенту Владимиру Зеленскому – отреагируйте на эти факты, иначе может случиться нечто ужасное и непоправимое, но уже в глобальном масштабе».

Що ж, ми не згадали тут і про десяту частину тих жахіть, які кожен день, прямо зараз, трапляються у вітчизняних СІЗО та колоніях. Слухаючи про численні факти тортур і катувань, важко повірити, що це відбувається в 21 столітті у Європейській державі, яка підписала усі міжнародні конвенції з захисту прав людей.

Зрозуміло одне – це треба припинити негайно і жорстко. Пенітенціарна система потребує комплексного та кардинального реформування усіх її ланок та структур. Бо інакше, Україна і українська влада буде вже безповоротно дискредитована як в очах простих людей, так і на міжнародному рівні. Сподіваємось, що Президент Зеленський почує цей заклик та усвідомить усю важливість даної проблеми.